г. Киев, ул. Чигорина, 18, 6 этаж схема, E-mail: info@kievvocal.com.ua

ВІБРАТО

Не маєш права тримати в собі те, що тобі зовсім не належить. Мусиш віддавати всім довкола. Народжуватися й помирати в кожній пісні, що злітає з вуст. Хлюпає на холоші листопадовими дощами, вмиває серце безперервними холодними зливами. Співаєш про свій власний дощ, який так схожий на кількаденну мряку в місті. Все, на що спроможні слова, — переплестися з мелодією «стежками» шрамів і глибокими подряпинами спожитих років. Не маєш права загоїти прожите…

…«О» уподібнювати до «а». Без вібрато. Тримати довжелезну ноту, а потім розсипати її м’ячиками мілізмів, немов розтрусити грона морквяної горобини. Набрати повітря й взяти іншу ноту, довшу за попередню, а в кінці розлити її напівпрозорою аквареллю субтону. Розкласти пісню на причини й наслідки, на окремі цукерки з дитячого новорічного набору, заздалегідь повикидавши звідти «смоктульки», залишивши самі шоколадні.

…Керувати голосом. Бавитися, коли хочеться якось розважитися, аби не затуркувати голову надмірними думками. Ввічлива осінь стишила ходу, немов причаїлася в закутку року. Сповільнити темп. І співати затакт. Віддавати свою забавку, щоб не лишитися осторонь цієї осені, щоб бути серед людей, навіть якщо вони зовсім чужі…

Горобина розсипалася з пригорщі, вщерть сповненої ягодами. «І» уподібнити до «е». Так треба, щоб голос звучав яскравіше, щоб ноти злітали вільно. Мокрим, як хлющ, рахувати рештки листопада, який ледь не зупинився в спогадах про весну. Ввічлива осінь дозволила тобі згадувати. Тягти ноту довгим видиханням. Випурхують звуки, що не дають очам уподібнитися до зимної зливи.

…Все, на що спроможний, — співати. Без права тримати в собі те, що мусиш віддати. Попри давно завчену пісню й щось таке, що залишилося десь навесні… Рештки листопаду розкладені на кілька тактів. Поки не завершиться, не настане зима. Витримати пустку, стримати сльози, віддаючи назовні голос. Десь у самісінькому кінці осені. Запіанити вібрато в спогадах, які висипалися м’ячиками з пригорщ… щастя.