г. Киев, ул. Чигорина, 18, 6 этаж схема, E-mail: info@kievvocal.com.ua

БОЖЕВІЛЛЯ

Шукаєш її. Найголовнішу. Неначе написану про тебе. Чи тобою. Шукаєш свою пісню, що має бриніти в серці, пройнявши незбагненним струмом очі. Навіть коли маєш лівосторонню ангіну, яка вкралася підступно, загноївши горло. Температури наче й нема. Але страшенний набряк, що заважає ковтати. Відчуваєш біль. Але треба знайти пісню попри недугу. Складно змовчати, коли маєш що сказати. Почують лише голос, емоції пісні. Думки залишаться в схованці. Щасливий попри хворобу. Шукаєш зв’язками, що не змикаються, свою пісню, написану про тебе. Ніхто не відає про біль у горлі. Нікому немає діла, що співаєш, ризикуючи потім довго мовчати… 

Лише пісня й голос, ноти, що, наче начучверені горобці, повсідалися на нотних дротах зимного міста. Шукаєш її, і нікому до того немає діла. Це твоя справа, твоє божевілля — бути не сповна розуму у нелогічних фінтах мелодії, яка оминає перешкоди хворого горла й виринає подихом. Лише голос, що останніми зусиллями війне в динаміках завислим акордом…

Похмурий ранок і вітер, що крізь відчинене вікно загнав кілька зелено-жовтих листочків абрикосу. Хмари швидко посуваються й накочуються нові. Листопадова сутність. І втома після пошуків пісні в нездатності говорити без напруження зв’язок. Струм в очах. Заради нього твої пошуки. Когось пройме. Того, кого зовсім не цікавить твоя недуга й вранішні наслідки. Ти не змовчав. Не зумів. Але, здається, знайшов її — свою пісню, що проймала до дрижаків, до відчуття мокрого холоду в спині та кінцівках…

Гарячий чай послаблює біль. І підсилює щастя чогось знайденого. Ти врешті знайшов свій скарб. Ти божевільний у власному щасті. Попри тижневе мовчання, що спіткало тебе під ранок, коли пішов перший тролейбус. Порожній.